- напутній
- [напу/т(')н'ій]
м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
напутній
Смотреть что такое "напутній" в других словарях:
напутній — я, є. Який містить напуття. || Стос. до напуття … Український тлумачний словник
напутній — прикметник … Орфографічний словник української мови
повчальний — (який містить у собі повчання, напучення), напутній, напутливий, моралістичний, сентенційний, дидактичний; наставницький, у[в]чительський, докторальний, менторський (про голос, тон властивий повчанню, тому, хто повчає) … Словник синонімів української мови
